Під час закритого пленарного засідання у вівторок, 31 травня, парламентарії достроково усунули з посади уповноважену Верховною Радою з прав людини Людмилу Денисову, каденція якої спливає за рік, у березні 2023-го. Чому ж представники пропрезидентської більшості разом із союзниками з депутатських груп прибрали омбудсмена саме зараз, розбиралася Lenta.UA.
Своє «так» за дострокове усунення Людмили Денисової сказали вчора 234 нардепи — представники «Слуги народу», сателіти влади в особі груп «Довіра» та «За майбутнє», що уламки померлого ОПЗЖ – «Платформа за життя і мир» та «Відновлення України», а також окремі представники «Голосу».
Людмила Денісова була призначена у березні 2018 року. Термін перебування омбудсмена на посаді становить п’ять років, тому Денисова мала працювати до березня 2023-го. Вона представляла партію «Народний фронт», саме – команду колишнього глави МВС Авакова. Тим часом Арсен Борисович, який став міністром із приставкою «екс» менш ніж рік тому, коментувати звільнення політичної соратниці не став.
Тим часом голова правління правозахисної організації «ZMINA. Центр прав людини» Тетяна Печончик розкритикувала рішення про звільнення пані Денисової та вказала на незаконність процедури: «У цей момент найменше, що хотілося б, – це вписуватися за Денисову: у нас як правозахисників до неї купа питань, до її компетентності та незалежності. Чотири роки тому ми проводили мітинги проти політизованої процедури її обрання. Але те, що відбувається зараз – це чисте свавілля та витирання ніг про інститут уповноваженого ВР з прав людини», — написала у себе у Facebook Тетяна Печончик. «Денисова опустила в плінтус інститут омбудсмана, але слуги це дно хочуть пробити ще нижче», — додала вона.
Подібну за змістом думку висловила і попередниця Людмили Денисової на посаді омбудсмена – Валерія Лутковська: «Гей, усі, хто при владі сьогодні! Ви знаєте, що можна жити одним днем? Я не про особистість і не про Людмилу Денисову, я про інститут омбудсмена, який потрібен не вам, а громадянам України. Може вистачить мудрості думати, нарешті, хоч на крок уперед?».
У громадській організації «Опора», яка, ретельно моніторить роботу ВР, пояснили, чому вчорашнє звільнення пані Денисової виходить за рамки чинного законодавства. Експерти зазначають, що відповідно до частини першої статті десятої закону «Про правовий режим військового стану», у період дії ВС не можуть бути припинені повноваження президента, Верховної Ради, Кабміну, Нацбанку та уповноваженого з прав людини. Також стаття четверта закону «Про Уповноважений Верховної Ради України з прав людини» передбачає, що його функціонал не може бути припинено або обмежено у разі запровадження військового чи надзвичайного стану. Крім того, закон про омбудсмен містить чіткий перелік підстав для звільнення, що має забезпечувати незалежність уповноваженого: порушення присяги, вимог щодо несумісності діяльності, припинення громадянства України, неспроможність працювати та значний вплив олігархів.
Сама Денисова, яка вже заявила про те, що оскаржуватиме своє звільнення у судовому порядку, наполягає, що ні під один із цих пунктів вона не підпадає. І хоча де-юре її відставку ініціювали представники монобільшості, тепер уже екс-омбудсмен вважає, що реальним ініціатором є Банкова.
Нардепи від «Слуги народу» вважають, що процедуру звільнення уповноваженого ВР з прав людини було дотримано. Вони посилаються на внесені 12 травня зміни до статті дванадцять закону «Про правовий режим військового стану», де йдеться, що у разі потреби Рада може звільнити посадову особу, призначення та звільнення якої належить до повноважень парламенту. Таку відставку, йдеться у документі, може ініціювати спікер чи чверть депутатів від складу ВР – 113 осіб. Це звільнення, згідно із законодавчими нововведеннями, дозволено без усіх передбачених спеціальними законами процедур, тобто омбудсмена, наприклад, можна звільнити без розгляду у комітетах. Втім, стосовно Людмили Денісової профільний комітет рішення все ж таки прийняв. Там, вказавши, що претензій до роботи пані Денисової не було, рекомендувати звільняти її не стали, а просто передали питання до сесійної зали для ухвалення рішення. Причому передали безпосередньо в день звільнення, хоча закон вимагає проведення такого комітетського засідання хоча б за день до моменту «Х».
Колишня нардеп-юрист, дочка першого генпрокурора незалежної України, а також екс-судді КСУ Віктора Шишкіна Еліна ситуацію коментує так: «Маємо конкуренцію норм актів тотожної юридичної сили, яка вирішуватиметься на користь закону, який набув чинності. Останнєю є воля законодавця. Так що формою постанова про звільнення омбудсмена законна, а по суті — це знущання».
Крапки над «і» у всіх процедурних нюансах, так чи інакше, розставить суд, куди, як ми вже зазначили вище, має намір звертатися Людмила Денісова, яка вважає своє звільнення незаконним. Але вже сьогодні очевидно, що причина її дострокового усунення лежить не в юридичній, а політичній площині. І навіть якщо раптом Феміда винесе постанову про незаконність її звільнення, навряд чи екс-омбудсмен уже повернеться до крісла, яке він займає до вчорашнього дня.
«Мені дорікають, що не працювала для обміну полонених та організації гуманітарних коридорів. Але мене не долучали до цього, не припускали», — парирує Денисова. «Я дзвонила пані Верещук (екс-нардеп від «Слуги народу», а нині віце-прем’єр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій-ред.), пропонувала допомогу, пропонувала контакти з російською колегою Москальковою. На що Верещук мені сказала, що впораються самі і працюють. Що мені ще треба було зробити?», — додала екс-омбудсмен.
Співрозмовник Lenta.UA з монобільшості стверджує, що останньою краплею, яка спричинила усунення пані Денисової, стало те, що своїм недавнім постом у Facebook вона надала інформацію окупантам про те, що 58 дітей-сиріт ховаються в одній з херсонських церков, після чого їх викрали і імовірно вивезли до Криму: «Саме ця історія буквально розлютила «першого» (так у провладній команді часто називають президента Володимира Зеленського -ред.), який, м’яко кажучи, надзвичайно емоційно та дуже болісно реагує на будь-які інциденти з дітьми під час війни, сприймаючи їх як особисту трагедію. Зауважте, у кожному своєму публічному виступі для міжнародної аудиторії президент апелює саме до того, що рашисти знищують невинних дітей. Він називає цифри, факти, наводить конкретні трагічні історії, від яких кров у жилах холоне з однієї простої причини — щоб світ не втомився від війни, розділяючи наш біль та гіркоту втрат».
Зазначимо, що екс-уповноважений з прав дитини Микола Кулеба, якраз після того, як Денисова написала посаду про 58 дітей, звинуватив її в співучасті військових злочинів росіян. Отже, гіпотеза про те, що «закопав» Денисову саме цей кейс має право на існування.
Публічно ж «слуга» Павло Фролов аргументував бажання монобільшості відправити пані Денисову у відставку тим, що вона фактично не займалася виконанням своїх безпосередніх обов’язків: «На жаль, з початку війни та великих страждань українців пані Денисова майже не виконувала своїх повноважень щодо організації гуманітарних коридорів, захисту та обміну полонених, протидії депортації людей та дітей з окупованих територій, іншої правозахисної діяльності. Усі ці питання вимушено робила Ірина Верещук. Незрозуміла концентрація медійної роботи омбудсмена на численних деталях «сексуальних злочинів, скоєних неприродним способом» та «згвалтування дітей» на окупованих територіях, які не могла підтвердити доказами, лише шкодила Україні та відволікала увагу світових ЗМІ від дійсних потреб України. До того ж, тривалий час після 24 лютого уповноважена Верховна Рада з прав людини провела за кордоном, але не в Росії чи Білорусі, де її статус та повноваження могли б допомогти полоненим, депортованим та страждаючим від окупації жителям Херсонщини, а в Давосах, Віднях, Варшавах та інших теплих спокійних західних європах».
Зазначимо, що українські журналісти не раз критикували риторику публічних заяв екс-омбудсмена про сексуальні злочини, скоєні «визволителями». Днями журналісти підписали відкрите звернення до омбудсмена з проханням «скоригувати комунікацію відповідно до етики поширення такої чутливої інформації».
«Я також робив зауваження Людмилі Денісової щодо неприпустимості висвітлення дуже тонкої теми сексуального насильства. Це була її помилка, проте вона не є підставою для того, щоб ініціювати процес звільнення та процедурно ламати незалежність Уповноваженого», — заявив недавно виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павличенко.
Слід зазначити, що в Україні практично за кожного президента відбувається політичне призначення на позицію омбудсмена. Замість того, щоб делегувати на цю посаду шанованого у суспільстві правозахисника, ставляться «свої», які апріорі розмивають авторитет та незалежність самого інституту.
У 2018 році експерти критикували призначення Денисової, яка була політиком та членом правлячої команди. Також зі скандалом та бійками в Раді призначали її попередницю, провладну Валерію Лутковську. Можна в цьому контексті також згадати і екс-регіоналку Ніну Карпачову.
«Перипетії навколо призначень/звільнень у нас відбуваються не вперше. Попередницю Денисової – Лутковську теж «пішли» достроково і також із політичних міркувань. Тож тут нічого нового. Важко судити, чому звільнення сталося саме зараз. Можливо, тут питання конфлікту з кимось із керівників військових адміністрацій, спецслужбами, представниками правлячої партії, і саме це стало тригером для виникнення цієї ініціативи. Фоново тут спрацьовує також і те, що Денисова чужа для нинішньої владної команди, а це — додатковий чинник недовіри та різноманітних підозр. А в умовах конфліктних ситуацій той момент, що вона «не своя» серйозно посилюється. Але все-таки я думаю, що в умовах війни, напевно, не варто надто захоплюватися подібними кадровими рішеннями і, якось приборкавши емоції, концентруватися на перемозі у війні», — зазначив у коментарі Lenta.UA політолог Володимир Фесенко.
Після відставки Людмили Денисової ключове питання у тому, who is next? У ЗМІ та соцмережах у цьому контексті спочатку називали прізвища трьох нардепів від «Слуги народу» — Олександра Качури, Мар’яни Безуглої та зашквареного у всіх сенсах Миколи Тищенка. Останній уже спростував цю інформацію: «Я не маю планів обіймати посаду уповноваженого з прав людини. Чергове невчасне марення. Ще раз наголошую – у політику я прийшов не за посадами. З початку війни за дорученням президента України та за покликом совісті я займаюся вирішенням гуманітарних питань, допомогою переселенцям та українській армії. І цю діяльність я продовжуватиму аж до нашої перемоги».
Справді, дуже дивно, що саме ця «чудова трійця» спливла у ЗМІ, оскільки двоє з перерахованих нібито претендентів — Качура та Безугла банально не минають вікового цензу — їм ще немає сорока років. Обидва, до речі, не коментували ситуацію.
Як кажуть у кулуарах, найімовірніше, на заміну Денисової прийде радниця глави держави – уповноважений президента з питань забезпечення прав захисників України Олена Вербицька – черкаська волонтер, голова благодійного фонду «З вірою у себе». З листопада 2015 року вона була радником начальника Генштабу та на той момент Головнокомандувача ЗСУ Порошенка. 2019-го була радницею екс-генпрокурора Руслана Рябошапки.
Чи стане Вербицька новим омбудсменом, а головне, коли — питання. У розмові з Lenta.UA нардеп від «Слуги народу», член комітету ВР з питань нацбезпеки та оборони Федір Вениславський зазначив, що цілком можливо, точку в цьому кадровому питанні буде поставлено «через місяць-два». На уточнююче питання, навіщо тоді було «обезголовлювати» Офіс омбудсмена на такий тривалий час, нардеп відповів, мовляв, там повноцінно працює весь апарат і без уповноваженого.
