В останні дні особливо помітно активізувався в публічній площині так званий колишній президент РФ, а нині — заступник голови тамтешньої Ради безпеки Дмитро Медведєв. При цьому Путін у своїх останніх спічах, незважаючи на глобальність теми, взагалі намагається не згадувати про Україну. Що, демонструючи таку тактику, намагається показати Кремль – гру у доброго та злого поліцейського для загальносвітової публіки, ілюзію конкуренції влади для російського споживача чи щось інше, – розбиралася Lenta.UA.
Днями заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв відвідав ЛНР. На окуповану частину Донбасу колишній декоративний лідер Росії прибув до компанії з силовиками: генпрокурором Ігорем Красновим, першим заступником голови путінської Адміністрації Сергієм Кирієнком, головою МВС Володимиром Колокольцевим, директором ФСБ Олександром Бортниковим, керівником Слідчого комітету Олександром Бастрикіним та іншими чиновниками меншого рангу. Де саме на території однієї з «республік» побував Медведєв та компанія, офіційні джерела та розпропаганда не повідомляють. Сам він у себе в соцмережах написав, що у нараді також брали участь глави «ЛНР» Леонід Пасічник та «ДНР» Денис Пушилін, а питання, що обговорюються – це «гармонізація законодавства «ЛДНР» з російським, відновлення інфраструктури, ремонт лікарень та вирішення соціальних проблем громадян».
Важко уявити, яким боком до відновлення лікарень чи соціалки мають відношення за своїм функціоналом головний російський феесбешник та інші силовики, але якщо «шоу» відбулося, це комусь потрібно. Кому — здогадатися нескладно, бо сам Медведєв повідомив, що вирушив на окуповану частину Луганської області за дорученням президента РФ.
Читайте також: Колишній головком НАТО переконаний, що путін зараз «кусає лікті»
«Він (Дмитро Медведєв-ред.) – дурень і не розуміє, що з ним роблять. Його засвічують, як тушку на заклання. Це божевільний дядько, від якого пішла дружина. Ну, подивіться на його Twitter… це ж жах. Але оскільки він перебуває у процесі алкогольного розпаду особистості, він нічого не розуміє. Будь-яка інша нормальна людина не поїхала б з такою місією на окуповані території», — зазначає радник глави Офісу президента Олексій Арестович. Акцентувавши, що раніше такі делегації очолював заступник голови Адміністрації Путіна Кирієнко, який є куратором «ЛДНР», одіозний радник керівника ОП додав: «Раніше саме Кирієнко здійснював та очолював такі візити, як зробив Медведєв. Я уявляю, яку апаратну інтригу потрібно було прокрутити Кирієнку, щоб зістрибнути з цієї ідіотської теми. Йому дуже не хотілося цим займатися. Це, як Лавров, вісім років відкручувався від відвідування Криму. І лише після Кримської платформи – за те, що він її допустив, Путін його стусанами туди загнав».
Відомий військовий експерт Олег Жданов переконаний, що радикальна і найчастіше абсурдна за своїм смисловим наповненням риторика Медведєва, а також його суттєва активізація в українському напрямі свідчать про те, що він претендує на роль покійного Жириновського, тобто клоуна біля трона короля.
«Блазень, як відомо, має право говорити те, що король думає. І якщо Європа ще не зрозуміла і вважає, що «шедевральні» висловлювання Медведєва – це думки не зовсім тверезої людини, вона глибоко помиляється. Це – ідеологія, яку пропагує Кремль і яку він намагається втілити в життя у будь-який спосіб», — підсумував Жданов.
Апеляція до нинішньої ідеології Кремля і ролі в ній безпосередньо Медведєва – це, очевидно, посилання на нещодавню більш ніж резонансну посаду нинішнього заступника глави російського Радбезу, де той озвучив божевільний імперський маніфест: «Після звільнення Києва та всіх районів Малоросії від банд націоналістів, які проповідують свій вигаданий українізм, Росія знову стане могутньою і непереможною, як це було тисячу років тому за часів Давньоруської держави».
Далі Медведєв пише, що «до приєднання до Росії Грузії взагалі не існувало», а також про те, що «Казахстан – це штучна держава та колишня територія Росії». Пізніше, нагадаємо, скандальну посаду видалили, а прес-служба Медведєва заявила, що його акаунт зламаний і текст не має жодного стосунку до колишнього президента РФ. Однак в Інтернеті з’явилися жарти про те, що зламано не обліковий запис Медведєва, а самого Медведєва – і, ймовірно, незабаром після старту «спецоперації» 24 лютого…
Як кажуть у російських експертних колах, ці тексти Медведєв не писав сам. Мовляв, найнятий величезний новий штат радників та спічрайтерів, щоб зобразити екс-господаря (формального) Кремля як мілітариста та імперіаліста від початку війни.
За чутками, створення нового іміджу Медведєва – не ліберала, а мракобіс – пов’язане з його надіями на повернення до головного кремлівського кабінету. До речі, цю гіпотезу підтверджує у своїй авторській колонці для Der Spiegel російський журналіст та письменник Михайло Зигар. Він, з посиланням на джерела, повідомляє, що Дмитро Медведєв почав нападати на Україну та Захід, оскільки Путін під час спільної риболовлі в Астрахані натякнув йому, що той може знову стати президентом Росії, якщо покаже себе «сильним політиком і відповідатиме історичному моменту».
«Колишній президент, ліберал, ентузіаст гаджетів і високих технологій, нерозлучний друг Барака Обами колись вважав, що Росія сподівається на демократичний розвиток. І раптово, як перевертень, він став одним із найбільш кровожерливих хуліганів, які загрожують Україні та світу. Що трапилося з Медведєвим? Колишній президент аж ніяк не є заручником – швидше за все він діє за холодним політичним розрахунком. Але він не зможе стати наступником Путіна, бо без Путіна його вже не буде – маріонетка не працює без свого господаря», — резюмує Зигар. Практично ідентичний за змістовним наповненням прогноз дає і вітчизняний політолог Олександр Кочетков: «Медведєв зараз вискакує зі своїх коротких штанців і намагається вдруге просочитися на президентську посаду або ж зайняти якусь серйознішу позицію, ніж заступник Ради національної безпеки і оборони. Він спробував стати найстрашнішим яструбом. Не знаю, хто йому це порадив… алкоголіки зазвичай чортиків з плеча ганяють, а Медведєв – солдатів НАТО зі свого сюртука. Це не працює і політтехнологи порадили йому перейти від ролі чокнутого-психованого до більш помірної гри. Те, що він «найвідмороженіший» він уже продемонстрував, тепер ось цією поїздкою до окупованого Луганська намагається демонструвати якийсь конструктивізм».
Коментуючи питання про те, навіщо Путіну всі ці ігри з позиціонуванням Медведєва, експерт наголошує: «Життя – це невиліковна хвороба, яка неминуче закінчується смертю, тим більше, з таким тираном та злочинцем це може статися будь-якої миті. Тому Путін і дозволяє всім цим «цуценятам» поратися у своїй коробці і в результаті той, хто опиниться нагорі, можливо, буде обраний головним собаківником у наступники. Але тут є ще одна російська чи я б навіть сказав радянська тенденція – у цій усій метушні обирають не найсильнішого, а самого пристосовуваного, оскільки саме його виштовхують нагору ті, хто жорстко гризеться між собою. Таким чином, Маленков після Сталіна опинився на чолі умовного Політбюро. Він був ніякий, але саме його як найменш небезпечного висунула співтовариство, що гризуться за владу. Аналогічна історія з Брежнєвим. Так само зараз і з Медведєвим. Для росіян він є бойовим, скажімо так, довбоклювом, який перемагає ефемерних чортиків НАТО, а для внутрішніх умовних еліт – він ніхто, порожнє місце, яке навіть не спробувало хоч якимось чином утримати президентську владу. Ось тому ця білякремлівська вовча зграя готова його подати як кандидата, а потім уже розбиратися, хто де-факто є головним. Загалом, уплутавшись у війну з Україною, тепер усі вони намагаються продемонструвати, що є бажання щось перегрупувати та поміняти. Ось звідси це виштовхування нагору плюшевих ведмедиків у вигляді Медведєва зі штучними зубами вампіра».
Як би там не було, але реально Путін перестав говорити про «розгул нацизму в Україні» і від стадії «візьмемо Київ за кілька днів» дійшов до того, що на своєму останньому публічному виступі в Санкт-Петербурзі жодного разу не сказав про Україну. Тобто чим довша війна, тим менше у Кремлі сп’яніння від «пірових перемог». Однак путінське мовчання компенсується надактивністю Медведєва. Лише за минулий місяць він погрожував українцям судним днем, а Володимира Зеленського порівняв із Гітлером. В принципі, все закономірно: «російський світ» неможливий без глашатаїв, які обіцяють річки крові та постійних реляцій про російську велич. Тож пропорційно до мовчання Путіна свій рот здав в оренду Медведєв. Іноді, щоправда, його рот і руки настільки не підконтрольні голові, що згодом доводиться виправдовуватися – писав не я, а сторінку зламали хакери.
«Російська влада діє за рецептами Гітлера, а безпосередньо Медведєв, як на мене, дуже претендує на роль Геббельса. Такий же, невисокий, скажімо, так і істерик у нього теж вистачає. Але Медведєву слід пам’ятати, як закінчили Гітлер та Геббельс, тим більше це важливо розуміти у його нинішньому психічному стані», — наголосив в ефірі загальнонаціонального телемарафону політолог Володимир Фесенко.
Утім, незважаючи на критику експертів та світової політичної спільноти, той, кого раніше називали президентом Росії, висновків не робить і «запалює» далі за повною програмою. Давіча Медведєв з позиції заступника голови Ради безпеки Росії, звинувативши в обстрілах Запорізької атомної електростанції українських військових, додав, що в Євросоюзі також є атомні станції, і там можливі «випадкові» інциденти: «Кажуть, що це (прильоти на ЗАЕС – ред.) Росія. Це очевидна, стовідсоткова брехня навіть для тупуватої русофобної публіки. Навіть ООН не вірить. Кажуть, що випадково виходить. Типу не хотіли. Що тут скажеш… Не слід забувати, що й у Європейському Союзі є атомні станції. І випадковості там також можливі».
По-перше, стовідсоткова брехня — це «перли» Медведєва, бо на нещодавньому засіданні ООН було чітко заявлено позицію світової спільноти про те, що єдиний інструмент, який дозволяє забезпечити безпечну роботу ядерного об’єкта, — це звільнення звідти, м’яко кажучи, неадекватних російських окупантів. По-друге, офіційний Київ чітко та послідовно констатує, що «сюрпризи» на ЗАЕС — справа рук рашистів. Тому важко не погодитися з політологом Кирилом Сазоновим, який, коментуючи «ядерні» реляції Медведєва, зазначає: «Заберіть у нього вже або горілку, або планшет, бо ця комбінація надто важка для його зруйнованої та нестійкої психіки».
Водночас із Москви знову загрожують ядерною зброєю, якщо Росію визнають країною-спонсором тероризму та запровадять візове ембарго для росіян. Кремлівські пропагандисти з екранів зомбоящиків не просто кричать — кричать на все горло, що це буде чи не прямим оголошенням війни Росії, називаючи демократію та НАТО – «пеклом і сатаною». Щоб там не говорив Медведєв, але схоже, що однією із основ своєї війни у Кремлі обрали саме ядерний тероризм. І йдеться не тільки про один з найбільших у світі ядерних арсеналів, який має Росія. Повномасштабна війна проти України показала, що Москва наперед складала плани захоплення українських АЕС. Першою, нагадаємо, стала Чорнобильська, згодом – Запорізька.
ЗАЕС – це найбільша АЕС у Європі із шістьма енергоблоками, яку окупанти замінували. Можна тільки уявити, який масштаб буде катастрофа, якщо там станеться вибух.
Але чи діє Кремль так лише в Україні? Не. І Росія не просто будує АЕС у різних куточках світу. Москва привозить на об’єкти своїх експертів з атомної енергетики, які дуже часто виявляються працівниками ФСБ та ГРУ. Наприклад, безпекою на турецькій станції «Аккую» свого часу керував колишній феесбешник, якого Олександр Литвиненко, отруєний полонієм у Лондоні, звинувачував у підготовці вбивства мера Нефтеюганська. До речі, очевидно, що сьогодні «Аккую» — це, крім іншого, інструмент тиску Путіна на Ердогана і нещодавній візит лідера країни-члена НАТО до Сочі на зустріч із бункерним мешканцем, що перебуває в повній міжнародній ізоляції, — зайве тому підтвердження.
Але, як кажуть, не Туреччина єдина. Ще один яскравий приклад ядерного тероризму Росії – це АЕС у Білорусі, яку також будував Росатом. Об’єкт, зведений біля містечка Островець, знаходиться лише за 53 кілометри від Вільнюса. Литва вже неодноразово била тривогу з цього приводу. До речі, 2016 року під час будівництва АЕС біля Острівця робітники впустили з висоти кількох метрів 330-тонний корпус ядерного реактора. У Путіна згодом заявили, що величезний корпус не впав, а просто «доторкнувся до землі»… Безпосередня близькість станції до Вільнюса та ще низки європейських столиць, та ще й з огляду на те, що басейн річки Вілії – це джерело охолодження АЕС, що покриває 72% Литви , – це явний ядерний шантаж та загроза національній безпеці не лише Вільнюса. Адже очевидно, що в будівництві АЕС з такими потужностями потреби не було, оскільки Білорусь стільки не споживає, а Європа не закуповує електроенергію з цієї станції.
Ще один сумнівний проект «Росатому» – будівництво п’ятого та шостого блоків АЕС «Пакш» в Угорщині. Причому угоду про це Москва та Будапешт уклали вже після російської агресії 2014 року без проведення тендеру, щоб зменшити постачання української електроенергії до Угорщини. Ну і, звичайно ж, Росія на це зобов’язується надати Будапешту (за фактом грошей надходить вкрай мало) кредит на $10 млрд. На відміну від Фінляндії, яка після повномасштабного путінського вторгнення в Україну 24 лютого відмовилася від спільного з «Росатомом» будівництва АЕС «Ханхіківі-1», хоча відповідну угоду уклали ще 2013 року.
Крім того, Росія вже будує АЕС в Єгипті, Китаї, Індії та Бангладеш. Переговори також ведуться з Узбекистаном, Казахстаном та Саудівською Аравією. І все за російські кредити та мінімум десятирічну прив’язку до російського ядерного палива, технологій та навчання персоналу. Оскільки Кремль любить посилати під виглядом співробітників АЕС до інших країн агентів ГРУ чи ФСБ, це ще й формування «п’ятої колони». І ці колони, до речі, можуть з’явитися, скажімо, у Замбії, М’янмі, Ефіопії та Нігерії, куди «Росатом» вже відправив своїх емісарів. У цих країнах, як відомо, не припиняються збройні конфлікти, а в М’янмі взагалі військова хунта, за численними повідомленнями у пресі, вбиває мирних жителів. Тому навіть у страшному сні не побачиться те, що може статися, якщо в їхніх руках будуть ядерні технології.
Чи розуміє Захід, чим «ядерна експансія» Кремля загрожує світові – питання. Цілком очевидно, що дивлячись на «беззаконня» російських окупантів на захопленій українською ЗАЕС, цивілізований світ має слідом за латвійським Сеймом визнати Росію державою — спонсором тероризму і не лише провести на централізованому рівні рішення про введення навколо Запорізької АЕС демілітаризованої заморозити закордонні та вельми сумнівні проекти «Росатому», розкидані по всьому світу. Це – програма-мінімум. Так, сьогодні не можна сказати напевно, чия маячня з ядерними натяками/загрозами ретранслює Медведєв, проте те, що путінську Росію необхідно «лікувати» найжорсткішими обмежувальними заходами – очевидний факт.
Читайте також: У РФ закінчилися танкісти
